1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ціанід

ціані́д

-у, ч.

Дуже отруйна сіль ціанистоводневої кислоти, що легко розчиняється у воді та застосовується при добуванні золота й срібла з руд, в органічному синтезі, золоченні, срібленні контактів, кольоровому анодуванні тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціанід — ЦІАНІД – ЦІАНІН Ціанід, -у. Сіль ціанисто-водневої (синильної) кислоти, яку застосовують в гальванопластиці, при видобуванні золота й срібла з руд. Ціанін, -у. Органічна сполука, барвник яскравого й чистого кольору, який застосовують у кольоровій фотографії. Літературне слововживання
  2. ціанід — ціані́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ціанід — ЦІАНІ́Д, у, ч. Дуже отруйна сіль ціановодневої кислоти, що легко розчиняється у воді і застосовується при добуванні золота й срібла з руд, в органічному синтезі і т. ін. Солі синильної кислоти називаються ціанистими металами, або ціанідами (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. ціанід — ЦІАНІ́Д, у, ч. Дуже отруйна сіль ціанистоводневої кислоти, що легко розчиняється у воді і застосовується при добуванні золота й срібла з руд, в органічному синтезі і т. ін. Солі синильної кислоти називаються ціанистими металами, або ціанідами (Заг. хімія, 1955, 396). Словник української мови в 11 томах