1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ціпити

ці́пити

-плю, -пиш; мн. ціплять; недок.

Міцно, щільно стискувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціпити — ЦІ́ПИТИ, плю, пиш; мн. ці́плять; недок. Міцно, щільно стискувати. “.. Я живий!” Підводився [Микита] на лікті, І ціпив зуби, щоб не застогнать (Я. Шпорта); // перен. Щось довго терпіти. Село-колгосп згортається, село гнеться до землі, село ціпить зуби і нащетинюється (У. Самчук). Словник української мови у 20 томах
  2. ціпити — ці́пити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ціпити — ЦІПИ́ТИ, плю, пиш; мн. ці́плять; недок. Міцно, щільно стискувати. «..я живий!» Підводився [Микита] на лікті, І ціпив зуби, щоб не застогнать (Шпорта, Запоріжці, 1952, 63). ♦ Моро́з ці́пить — тримається великий мороз. Словник української мови в 11 томах