червець

че́рве́ць

I червця, ч., заст.

Червень (див. червень I).

II червця, ч.

1》 Хоботна комаха ряду рівнокрилих, яка живиться соками рослин; небезпечний шкідник сільськогосподарських культур і плодових дерев.

2》 Яскраво-червона фарба, виготовлена з барвної речовини, наявної в тілі самки цієї комахи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червець — ЧЕ́РВЕ́ЦЬ¹, че́рвця́, ч., заст. Те саме, що че́рвень¹. В половині червця .. приїхали купатись в морі два кишинівські молоді вчителі гімназії (І. Нечуй-Левицький). ЧЕ́РВЕ́ЦЬ², че́рвця́, ч. Словник української мови у 20 томах
  2. червець — че́рве́ць 1 іменник чоловічого роду барвник черве́ць 2 іменник чоловічого роду, істота комаха Орфографічний словник української мови
  3. червець — ЧЕ́РВЕ́ЦЬ¹, че́рвця́, ч., заст. Червень ( див. че́рвень¹). В половині червця.. приїхали купатись в морі два кишинівські молоді вчителі гімназії (Н.-Лев., V, 1966, 129). ЧЕ́РВЕ́ЦЬ², че́рвця́, ч. Словник української мови в 11 томах
  4. червець — Червець, -вця м. 1) Мѣсяцъ іюнь. Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця. Дещо. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: червець). 2) Кошениль, Coccus cacti. МУЕ. ІІІ. 165. Польская кошениль, Coccus polonicus. 3) — вцю. Словник української мови Грінченка