чернець-пустельник
черне́ць-пусте́льник
ченця-пустельника, ч.
Чернець-відлюдник, що прийняв чорну схиму і подвижничає у пості та молитвах серед лісових нетрів, у пустелі, печері, замурованій келії тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me