човптися

човпти́ся

-пуся, -пешся, недок., розм.

Тривалий час займатися якоюсь клопітливою справою; порпатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човптися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  2. човптися — ЧОВПТИ́СЯ, пу́ся, пе́шся, недок., розм. Тривалий час займатися якоюсь клопітливою справою; возитися, порпатися, поратися. А старий усе човпеться по надвір'ю (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. човптися — човпти́ся дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. човптися — ПО́РАТИСЯ (виконувати якусь, перев. хатню, роботу, займатися дрібними, перев. господарськими, справами тощо), КЛОПОТА́ТИСЯ, КЛОПОТА́ТИ рідше, ОРУ́ДУВАТИ розм., ТОВКТИ́СЯ розм., ЧОВПТИ́СЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., КОПИРСА́ТИСЯ розм., КУЙО́ВДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  5. човптися — ЧОВПТИ́СЯ, пу́ся, пе́шся, недок., розм. Тривалий час займатися якоюсь клопітливою справою; возитися. А старий усе човпеться по надвір’ю (Сл. Гр.); Засмучені, перелякані, заклопотані човпуться вербівчани то на городі, то в полі,— аби кусок хліба мати (Іщук, Вербівчани, 1961, 325). Словник української мови в 11 томах
  6. човптися — Човпти́ся, -пуся, -нешся гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю. Н. Вол. у. Ой на дворі чорна хмара в'ється, а під вікном колядник човпеться. Чуб. III. 425. Вона все човпеться коло чого небудь. Драг. 172. Словник української мови Грінченка