чоловічий
чолові́чий
-а, -е.
1》 Прикм. до чоловік.
|| Який складається з чоловіків.
|| Який виконується чоловіком, чоловіками.
|| Признач. для чоловіка, чоловіків.
|| Належний чоловікові, чоловікам.
2》 Такий, як у чоловіків, власт. чоловікам.
3》 Який стосується чоловічої статі, характеризує її. Чоловічі клітини.
4》 заст. Людський.
Чоловіча рима літ. — рима з наголосом на останньому складі вірша.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чоловічий — [чолоув’ічией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
- чоловічий — 1. мужеський 2. це що належить дружині (йому) Словник чужослів Павло Штепа
- чоловічий — ЧОЛОВІ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до чолові́к. Жіночі голоси тонко-тонко виводили; чоловічі, мов жуки, гули (Панас Мирний); Недалеко від високого рундука, біля саней, заворушилася чоловіча постать і одразу сполохала всі чари місячної ночі (М. Словник української мови у 20 томах
- чоловічий — чолові́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- чоловічий — ЛЮ́ДСЬКИ́Й (властивий людині), СВІТОВИ́Й рідше, ЧОЛОВІ́ЧИЙ заст. Вона (пісня) обіймає всі сторони людської поведінки і діяльності, всю глибоку, багатогранну палітру душевних переживань (А. Малишко); А коли ви, може, коли і полаялись, то це світова річ (І. Словник синонімів української мови
- чоловічий — Чолові́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чоловічий — ЧОЛОВІ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до чолові́к. Жіночі голоси тонко-тонко виводили; чоловічі, мов жуки, гули (Мирний, III, 1954, 92); Недалеко від високого рундука, біля саней, заворушилася чоловіча постать і одразу сполохала всі чари місячної ночі (Стельмах... Словник української мови в 11 томах
- чоловічий — Чоловічий, -а, -е 1) Человѣческій, человѣчій. Ном. заг. № 482. Хиба твій вік такий, як чоловічий. К. Іов. 22. 2) Мужской, мужескій, принадлежащій, свойственный женатому мужчинѣ. Ой нате вам, парубочки, парубоцтво моє, а я вже пійду в чоловічу раду. Мет. Словник української мови Грінченка