чорногривий
чорногри́вий
-а, -е.
Який має чорну гриву.
|| у знач. ім. чорногривий, -вого, ч. Кінь, який має чорну гриву.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорногривий — див. кінь Словник синонімів Вусика
- чорногривий — ЧОРНОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має чорну гриву. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (І. Франко); Іржуть на вітрі коні чорногриві (А. Малишко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- чорногривий — чорногри́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- чорногривий — ЧОРНОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має чорну гриву. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Фр., VI, 1951, 10); Іржуть на вітрі коні чорногриві (Мал., Чотири літа, 1946, 148); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- чорногривий — Чорногривий, -а, -е Черногривый. Желех. Словник української мови Грінченка