чорно-білий

чо́рно-білий

-а, -е.

1》 Який поєднує в собі чорний та білий кольори.

2》 Не кольоровий (перев. про фотографію, кінострічку, телепередачу).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорно-білий — ЧО́РНО-БІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який поєднує в собі чорний і білий кольори. Чорно-білі лелеки порались було коло свого гнізда (Сл. Б. Грінченка). 2. Не кольоровий (перев. про фотографію, кінострічку, телепередачу). Словник української мови у 20 томах
  2. чорно-білий — чо́рно-бі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чорно-білий — ЧО́РНО-БІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який поєднує в собі чорний і білий кольори. Чорно-білі лелеки порались було коло свого гнізда (Сл. Гр.). 2. Не кольоровий (перев. про фотографію, кінострічку, телепередачу). Словник української мови в 11 томах