шарахонути

шарахону́ти

у, -неш, док., однокр., розм.

Підсил. до шарахнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарахонути — ШАРАХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до шара́хнути. [Печариця:] Чи бач, який то дорогий гість! А от як старий зійде, то так і шарахоне в кущі! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. шарахонути — шарахону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шарахонути — КИ́ДАТИСЯ (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось, чогось або туди й сюди), ПОРИВА́ТИСЯ, ШУГА́ТИ, МЕТА́ТИСЯ, ШАРА́ХАТИСЯ розм., ШАРА́ХАТИ розм., ШАРА́ХКАТИСЯ розм., ШАРА́ХКАТИ розм. (перев. від переляку); ТИ́ЦЯТИСЯ розм., ТИ́ЦЬКАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. шарахонути — ШАРАХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до шара́хнути. [Печариця:] Чи бач, який то дорогий гість! А от як старий зійде, то так і шарахоне в кущі! (Мирний, V, 1955, 150). Словник української мови в 11 томах