шваркіт

шва́ркіт

-коту, ч., розм.

1》 Швидка й нерозбірлива мова.

2》 Уривчастий шум, шелест.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шваркіт — див. гамір Словник синонімів Вусика
  2. шваркіт — ШВА́РКІТ, коту, ч., розм. 1. Швидка й нерозбірлива мова. Цілими купами йшли цигани, з голосним реготом та шваркотом окружаючи невеличкі однокінки (І. Франко). 2. Уривчастий шум, шелест. Словник української мови у 20 томах
  3. шваркіт — шва́ркіт іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шваркіт — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. шваркіт — ШВА́РКІТ, коту, ч., розм. 1. Швидка й нерозбірлива мова. Цілими купами йшли цигани, з голосним реготом та шваркотом окружаючи невеличкі однокінки (Фр., VIII, 1952, 360). 2. Уривчастий шум, шелест. Словник української мови в 11 томах