шнипорити

Значення в інших словниках

1. шнипорити — Нишпорити, шукати [II] шни́порити: искать [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
2. шнипорити — див. шукати Словник синонімів Вусика
3. шнипорити — ШНИ́ПОРИТИ, рю, риш, недок., діал. 1. Нишпорити. Не йдуть [війт, присяжний і хлопи] до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять... (І. Франко). 2. перен. Розумітися, розбиратися в чомусь. Словник української мови у 20 томах
4. шнипорити — шни́порити дієслово недоконаного виду нишпорити; розумітися на чомусь діал. Орфографічний словник української мови
5. шнипорити — РОЗУМІ́ТИСЯ на чому, в чому (бути обізнаним в чому-небудь, мати знання, досвід в якій-небудь галузі), РОЗБИРА́ТИСЯ, РОЗУМІ́ТИ, ТЯ́МИТИ також що, розм., ЗНА́ТИСЯ на чому, розм., ПЕ́ТРАТИ у чому і без додатка, розм., КУМЕ́КАТИ у чому, розм. Словник синонімів української мови
6. шнипорити — ШНИ́ПОРИТИ, рю, риш, недок., діал. 1. Нишпорити. Не йдуть [війт, присяжний і хлопи] до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять… (Фр., II, 1950, 42). 2. перен. Розумітися, розбиратися в чомусь. Словник української мови в 11 томах
7. шнипорити — Шни́порити, -рю, -риш гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. О. 1861. VIII. 19. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві. Шевч. (О. 1862. III. 4). Словник української мови Грінченка