1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шокований

шоко́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до шокувати.

|| шоковано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який відчуває ніяковість, збентеження, сором через чийсь негідний вчинок, поведінку кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шокований — див. приголомшений Словник синонімів Вусика
  2. шокований — [шокованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. шокований — ШОКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до шокува́ти. Перепрошувався з-за порога Євецький, явно шокований неприпустимим поспіхом свого підлеглого (Ю. Шовкопляс). 2. у знач. прикм. Який відчуває ніяковість, збентеження, сором через чийсь негідний вчинок, поведінку кого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. шокований — шоко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  5. шокований — ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙ розм., ЗМІ́ШАНИЙ рідко; ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збентежений до краю йшов (Юрко) далеко у поле, де над дорогою самотньо кривавіла горбата горобина (Ф. Словник синонімів української мови
  6. шокований — ШОКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до шокува́ти. Перепрошу вався з-за порога Євецький, явно шокований неприпустимим поспіхом свого підлеглого (Шовк., Людина.., 1962, 314). 2. у знач. Прикм. Який відчуває ніяковість, збентеження, сором через чийсь негідний вчинок, поведінку кого-небудь. Словник української мови в 11 томах