шпаргалка
шпарга́лка
-и, ж., розм.
Невеличкий аркуш паперу з замітками, якими учень або студент користується потай від викладача.
|| Написаний заздалегідь текст публічного виступу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпаргалка — [шпаргалка] -лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок Орфоепічний словник української мови
- шпаргалка — Писулька Словник чужослів Павло Штепа
- шпаргалка — ШПАРГА́ЛКА, и, ж., розм. Аркуш паперу із замітками, якими учень або студент користується потай від викладача. Юрко низько схилив голову, обличчя його стало таке червоне, наче жоржина. І – ні слова! Тай що йому тепер казати, коли впіймався з шпаргалкою?... Словник української мови у 20 томах
- шпаргалка — шпарга́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- шпаргалка — ШПАРГА́ЛКА, и, ж., розм. Аркуш паперу з замітками, якими учень або студент користується потай від викладача. Юрко низько схилив голову, обличчя його стало таке червоне, наче жоржина. І — ні слова! Та-й що йому тепер казати, коли впіймався з шпаргалкою?... Словник української мови в 11 томах