1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шпичастий

шпича́стий

-а, -е.

1》 Який має шпичаки (у 1, 2 знач.).

|| Такий, як шпичак; подібний до шпичака.

|| Те саме, що шпилястий.

2》 Який має шпиці (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпичастий — ШПИЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має шпичаки (у 1, 2 знач.). Топтали брук лаковані черевики, полатані капці, солдатські чоботи, шпичасті закаблуки і залізні підкови (М. Ю. Тарновський); Степ вражав своєю неосяжною, скорботною пустельністю й бідною рослинністю. Словник української мови у 20 томах
  2. шпичастий — шпича́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шпичастий — ШПИЛЯ́СТИЙ (який має загострений кінець, верх), ШПИЛЮВА́ТИЙ, ШПИЧА́СТИЙ, ГОСТРОВЕ́РХИЙ, ГО́СТРИЙ, ТОНКОВЕ́РХИЙ. Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (О. Десняк); Він шептав щось.., ніби.. Словник синонімів української мови
  4. шпичастий — Шпичастий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шпичастий — ШПИЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має шпичаки (у 1, 2 знач.). Топтали брук лаковані черевики, полатані капці, солдатські чоботи, шпичасті закаблуки і залізні підкови (М. Ю. Тарн., День.. Словник української мови в 11 томах
  6. шпичастий — Шпичастий, -а, -е Остроконечный. Словник української мови Грінченка