шпіцрутен

шпіцру́тен

-а, ч., іст.

Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів).

|| тільки мн. Одне з найтяжчих тілесних покарань у дореволюційній російській армії, яке полягало в тому, що підданого цьому покаранню проганяли крізь стрій.

|| Удар такою палицею.

|| перен. Про насильство, примус, що ґрунтуються на загрозі суворого покарання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпіцрутен — див. палиця Словник синонімів Вусика
  2. шпіцрутен — ШПІЦРУ́ТЕН, а, ч., іст. Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів); // тільки мн. Одне з найважчих тілесних покарань у дореволюційній російській армії, яке полягало в тому... Словник української мови у 20 томах
  3. шпіцрутен — шпіцру́тен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шпіцрутен — шпіцру́тен (нім. Spieβrute, від Spieβ – піка, спис і Rute – різка, лозина) довгі, гнучкі лозини, якими солдати били засуджених, що їх проганяли крізь стрій. Покарання Ш. було перенесено в Росію з Пруссії в 1701 р. і існувало тут до 1863 р. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. шпіцрутен — ШПІЦРУ́ТЕН, а, ч., іст. Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів); // тільки мн. Одне з найважчих тілесних покарань у дореволюційній російській армії, яке полягало в тому... Словник української мови в 11 томах