шпіцрутен
шпіцру́тен
-а, ч., іст.
Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів).
|| тільки мн. Одне з найтяжчих тілесних покарань у дореволюційній російській армії, яке полягало в тому, що підданого цьому покаранню проганяли крізь стрій.
|| Удар такою палицею.
|| перен. Про насильство, примус, що ґрунтуються на загрозі суворого покарання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпіцрутен — див. палиця Словник синонімів Вусика
- шпіцрутен — ШПІЦРУ́ТЕН, а, ч., іст. Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів); // тільки мн. Одне з найважчих тілесних покарань у дореволюційній російській армії, яке полягало в тому... Словник української мови у 20 томах
- шпіцрутен — шпіцру́тен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шпіцрутен — шпіцру́тен (нім. Spieβrute, від Spieβ – піка, спис і Rute – різка, лозина) довгі, гнучкі лозини, якими солдати били засуджених, що їх проганяли крізь стрій. Покарання Ш. було перенесено в Росію з Пруссії в 1701 р. і існувало тут до 1863 р. Словник іншомовних слів Мельничука
- шпіцрутен — ШПІЦРУ́ТЕН, а, ч., іст. Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів); // тільки мн. Одне з найважчих тілесних покарань у дореволюційній російській армії, яке полягало в тому... Словник української мови в 11 томах