штекер
ште́кер
-а, ч.
Двоконтактний стержень ("земля", сигнал), що служить однополюсною вилкою штепсельного з'єднання типу "тато-мама". Мікрофонний штекер.
Стереофонічний штекер — триконтактний штекер ("земля", лівий сигнал, правий сигнал).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me