штукатурити

штукату́рити

-рю, -риш, недок., перех. і без додатка.

1》 Покривати поверхню стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки (у 2 знач.); тинькувати.

2》 перен., розм., ірон. Покривати обличчя білилами, надмірно його пудрити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штукатурити — хохл. (штукатуріть) тинкувати тинькувати, витиньковувати, витинькувати, повитиньковувати, затиньковувати, затинькувати, позатиньковувати, потинькувати, стиньковувати, отинькувати, постиньковувати Словник чужослів Павло Штепа
  2. штукатурити — ШТУКАТУ́РИТИ, рю, риш, недок., що, чим і без дод. Покривати поверхню стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки (у 2 знач.). Стіни жилих кімнат усередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий або енкаустичний (восковими фарбами) розпис (з наук. Словник української мови у 20 томах
  3. штукатурити — штукату́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. штукатурити — ШТУКАТУ́РИТИ (покривати якусь поверхню шаром штукатурки), ТИНЬКУВА́ТИ, ОШТУКАТУ́РЮВАТИ. — Док.: поштукату́рити, потинькува́ти, оштукату́рити. Стіни жилих кімнат всередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий .. Словник синонімів української мови
  5. штукатурити — ШТУКАТУ́РИТИ, рю, риш, недок., перех. і без додатка. Покривати поверхню стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки (у 2 знач.). Стіни жилих кімнат всередині штукатурили... Словник української мови в 11 томах