1. Великий тлумачний словник сучасної мови

штурвальний

штурва́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до штурвал. Штурвальний трос.

|| Який є штурвалом.

|| Який відбувається за допомогою штурвала. Штурвальне керування.

|| Признач. для штурвала.

2》 у знач. ім. штурвальний, -ного, ч. Особа, в обов'язок якої входить керування штурвалом (судна, комбайна і т. ін.).

3》 у знач. ім. штурвальна, -ної, ж. Будка, кабіна, в якій міститься штурвал.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурвальний — ШТУРВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до штурва́л. Штурвальний трос; // Який є штурвалом. Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку. Тут його зацікавило штурвальне колесо (Д. Ткач); // Який відбувається за допомогою штурвала. Словник української мови у 20 томах
  2. штурвальний — штурва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. штурвальний — ШТУРВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до штурва́л. Штурвальний трос; // Який є штурвалом. Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку. Тут його зацікавило штурвальне колесо (Ткач, Гриць.., 1955, 7); // Який відбувається за допомогою штурвала. Словник української мови в 11 томах