штурнути

штурну́ти

у, -неш, док., перех. і без додатка, розм.

Однокр. до штурляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурнути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
  2. штурнути — ШТУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим і без дод., розм. Однокр. до штурля́ти. До неї підскочило двоє з автоматами, штурнули на землю і почали топтати ногами (А. Хижняк); Домене звертається [Олекса], сам же так і їсть очима старшого брата. Словник української мови у 20 томах
  3. штурнути — штурну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. штурнути — ШТОВХНУ́ТИ (коротким різким рухом торкнутися когось, чогось), ШТОВХОНУ́ТИ, ПХНУ́ТИ, ШТУРХНУ́ТИ розм., ШТУРХОНУ́ТИ розм., ШТУРНУ́ТИ розм., ПОПХНУ́ТИ розм., ПИХОНУ́ТИ підсил. розм., ДВИГНУ́ТИ (ДВИ́НУТИ) розм., ТОРСОНУ́ТИ розм., ТУЗНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. штурнути — ШТУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до штурля́ти. До неї підскочило двоє з автоматами, штурнули на землю і почали топтати ногами (Хижняк, Тамара, 1959, 199); До мене звертається [Олекса], сам же так і їсть очима старшого брата. Словник української мови в 11 томах
  6. штурнути — Штурнути, -рну, -неш гл. Толкнуть. Як штурну в шию!... Лохв. у. Словник української мови Грінченка