шуги

шу́ги

виг., розм.

Покрик, яким відганяють свійську птицю, птахів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуги — ШУ́ГИ, виг., розм. Покрик, яким відганяють свійську птицю, птахів. Шуги на попові кури! а на наші не лети, тобі очі засліпи (Номис). Словник української мови у 20 томах
  2. шуги — ШУ́ГИ, виг., розм. Покрик, яким відганяють свійську птицю, птахів. Шуги на попові кури! а на наші не лети, тобі очі засліпи (Номис, 1864, № 13386). Словник української мови в 11 томах
  3. шуги — Шуги, шугу меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Гол. IV. 547. Ой шуги в луги, райськії пташки. Мет. 331. Словник української мови Грінченка