шумофон

шумофо́н

-а, ч.

1》 Одноголосний електричний музичний інструмент з грифом, який дозволяє імітувати виробничі шуми, постріли, шум вітру, брязкання, звуки хвиль тощо.

2》 Електронний акустичний прилад для вимірювання рівня шуму в приміщенні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумофон — (від шум і гр. phone — звук) — електричний одноголосний музичний інструмент з грифом, який дозволяє імітувати виробничі шуми, постріли, шум вітру, брязкання, звуки хвиль тощо. Діапазон Ш. — від фа до фа3. Словник-довідник музичних термінів