шунт

-а, ч.

Електричне або магнітне відгалуження (опір, індуктивність), яке вмикають паралельно до основного кола для відведення частини електричного струму чи магнітного потоку.

Судинний шунт — штучно створений обхідний шлях кровотоку при виключенні з кровотоку ділянки великої кровоносної судини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шунт — ШУНТ, а́, ч. Електричне або магнітне відгалуження, яке вмикають паралельно до основного кола, або відгалуження вимірювального приладу (гальванометра, амперметра) для відведення частини електричного струму чи магнітного потоку. Словник української мови у 20 томах
  2. шунт — шунт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шунт — (від англ. shunt – відгалуження) електричне або магнітне відгалуження, яке вмикають паралельно до основного кола, або відгалуження вимірювального приладу (напр., амперметра). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. шунт — ШУНТ, а́, ч. Електричне або магнітне відгалуження, яке вмикають паралельно до основного кола, або відгалуження вимірювального приладу (гальванометра, амперметра) для відведення частини електричного струму чи магнітного потоку. Словник української мови в 11 томах