шура

I шур`а-и, ж.

Дорадчий принцип, що лежить, згідно з ісламськими правовими концеціями сунітського напряму, в основі організації і функціонування ісламської держави.

II ш`ура-и, ж., діал.

Сарай, повітка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шура — Буря, метелиця [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. шура — ШУ́РА, и, ж., діал. Сарай, повітка. Найдеться й на тура шура (Сл. Б. Грінченка); Тосик спромігся на те, що вивалькував довгу шуру, яка правила і за хату, і за хліви (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
  3. шура — ШУ́РА, и, ж., діал. Сарай, повітка. Найдеться й на тура шура (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. шура — Шура, -ри ж. Сарай, навѣсъ. Звенигор. у. Найдеться й на тура тура. Федьк. Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно. Св. Л. 28. Словник української мови Грінченка