шура
I шур`а-и, ж.
Дорадчий принцип, що лежить, згідно з ісламськими правовими концеціями сунітського напряму, в основі організації і функціонування ісламської держави.
II ш`ура-и, ж., діал.
Сарай, повітка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шура — Буря, метелиця [XI] Словник з творів Івана Франка
- шура — ШУ́РА, и, ж., діал. Сарай, повітка. Найдеться й на тура шура (Сл. Б. Грінченка); Тосик спромігся на те, що вивалькував довгу шуру, яка правила і за хату, і за хліви (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
- шура — ШУ́РА, и, ж., діал. Сарай, повітка. Найдеться й на тура шура (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- шура — Шура, -ри ж. Сарай, навѣсъ. Звенигор. у. Найдеться й на тура тура. Федьк. Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно. Св. Л. 28. Словник української мови Грінченка