шурубейник

шурубе́йник

-а, ч., зах.

Ледар, голодранець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурубейник — Шурубейник, -ка м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83. Словник української мови Грінченка