ще
іще, присл.
1》 Додатково до того самого; знову, заново, повторно.
|| Крім того; до того ж, і, також.
|| Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з'являються, виявляються одне за одним.
Та ще [й] — до того ж.
Ще раз — вдруге, повторно.
2》 Указує на тривалість дії; досі, до цього часу.
|| Поки що.
Все ще — указує на тривалість дії, на незмінність чогось.
3》 Указує на відносно давній або попередній час, пору, на далеке, віддалене місце.
|| Завчасно перед якою-небудь подією.
4》 Указує на наявність достатніх умов, можливості для здійснення якоїсь дії, досягнення чого-небудь.
|| Указує на міру охоплення кого-, чого-небудь чимось до якогось часу.
|| перев. із запереч. част. не. Указує, що яка-небудь подія, якесь явище, певний стан з'являється до завершення чи початку іншої події, явища і т. ін.
5》 Уживається при вищ. ст. порівняння прикметників і прислівників із знач. "більше", "більшою мірою" (ніж хто-, що-небудь, ніж раніше і т. ін.).
6》 у знач. допустового спол. Указує на часткове виправдання, схвалення чого-небудь у порівнянні, співвідношенні з кимсь, чимсь іншим; якоюсь мірою; принаймні, хоч.
Це ще нічого — з цим можна погодитися, примиритися, це не так важливо, не головне.
7》 у знач. підсил. част., перев. у сполуч. із займ. та присл. Підкреслює, підсилює виражене реченням або окремим словом, надаючи певної виразності висловленому.
|| Уточнює що-небудь про предмет, місце і т. ін., вирізняючи при цьому певну ознаку, факт, подію тощо, що дотичні до них.
|| Зовсім, тільки-но, всього лише, не пізніш, ніж.
|| Виражає передчуття чого-небудь недоброго, побоювання чогось; а раптом, може трапитися.
|| Уживається для підсилення небажання робити щось.
Ото ще — уживається для вираження осуду яких-небудь дій, вчинків, докору кому-небудь.
Ще б [пак] не ... — чому б не., як же не ....
Значення в інших словниках
- ще — продовжуватися чи тривати? Набуває дедалі більшого поширення така не притаманна українській мові форма, як складний дієслівний присудок з дієсловом-зв’язкою продовжувати. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- ще — ЩЕ, ІЩЕ́, присл. 1. Додатково до того самого; знову, заново, повторно. Листочки з вітриком, жартуючи, шептались; – Ану, голубчику, ще, ще дихни! (Л. Глібов); – Чи в тебе не болить де, синочку?... Словник української мови у 20 томах
- ще — ще прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ще — ще: ♦ ще не бу́ло так (так не бу́ло), щоб я́кось не бу́ло (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ще — ЩЕ (ІЩЕ́) присл. (додатково до того самого), ЩЕ РАЗ (ІЩЕ́ РАЗ), ЗНОВ, ЗНО́ВУ, ЗА́НОВО, УДРУ́ГЕ (ВДРУ́ГЕ), ЗНО́В-ТАКИ, ЗНО́ВУ-ТАКИ. "Прощай.. з тобою ще стрінемось ми" (В. Словник синонімів української мови
- ще — Ще, присл., ще-ще, ще б, ще́ б пак, ще ж, ще й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ще — ЩЕ, ІЩЕ́, присл. 1. Додатково до того самого; знову, заново, повторно. Листочки з вітриком, жартуючи, шептались; — Ану, голубчику, ще, ще дихни! (Гл., Вибр., 1951, 83); — Чи в тебе не болить де, синочку?... Словник української мови в 11 томах
- ще — Ще нар. Еще. Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море грає. Шевч. 47. ще-ще. Еще кое-какъ. Ще-ще спереду, а ззаду на чорта походить. Ном. № 2910. Ще б пак! Еще бы Словник української мови Грінченка