1. Великий тлумачний словник сучасної мови

щипець

щипе́ць

-пця, ч., мисл.

Частина голови хорта від очей до кінчика носа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипець — ЩИПЕ́ЦЬ². Словник української мови у 20 томах
  2. щипець — 1. трикутна стіна, яка замикає простір між схилами двоскатного даху; 2. декоративне завершення будинку або окремих архітектурних елементів (порталу, вікна) у вигляді трикутника. Універсальний словник-енциклопедія
  3. щипець — 1. Верхня частина стіни, частіше трикутної форми, що вгорі обмежена кількома схилами даху, але на відміну від фронтону не відокремлена знизу горизонтальною тягою або карнизом. Архітектура і монументальне мистецтво
  4. щипець — Щипець, -пцю м. раст. Festuca ovina L. ЗЮЗО. І. 123. см. тонконіг. Словник української мови Грінченка