1. Великий тлумачний словник сучасної мови

щупальці

щу́пальці

-ів, щупальця, -лець, мн. (одн. щупальце, -я, с.).

Рухомі вирости на тілі червів, молюсків, членистоногих і деяких інших тварин, що є органами чуттів, захоплювання їжі, а іноді й дихання.

|| перен. Те, що проникає кудись, захоплюючи що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щупальці — ЩУ́ПАЛЬЦІ, ів, ЩУ́ПАЛЬЦЯ, лець, мн. (одн. щу́пальце, я, с.). Рухомі вирости на тілі червів, молюсків, членистоногих і деяких інших тварин, що є органами чуттів, захоплювання їжі, а іноді й дихання. Словник української мови у 20 томах
  2. щупальці — щу́пальці множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. щупальці — ЩУ́ПАЛЬЦІ, ів, ЩУ́ПАЛЬЦЯ, лець, мн. (одн. щу́пальце, я, с.). Рухомі вирости на тілі червів, молюсків, членистоногих і деяких інших тварин, що є органами чуттів, захоплювання їжі, а іноді й дихання. Словник української мови в 11 томах