юстиція

Значення в інших словниках

1. юстиція — Правосуддя, д. справедливість, зб. юристи, правники, слуги Теміди Словник синонімів Караванського
2. юстиція — [йустиц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
3. юстиція — Судочинство, див. юрисдикція Словник чужослів Павло Штепа
4. юстиція — рос. юстиция сукупність правових установ, діяльність судових органів щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство. Eкономічна енциклопедія
5. юстиція — ЮСТИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Суд, судова діяльність держави; правосуддя. 2. Сукупність державних органів, що займаються судочинством. Українська юстиція; Батько Славка служив у Києві, мав солідну посаду в Міністерстві юстиції (М. Чабанівський). 3. збірн., розм. Юристи, правники, слуги Феміди. Словник української мови у 20 томах
6. юстиція — юсти́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
7. юстиція — (англ. justice) сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство, правосуддя. Економічний словник
8. юстиція — юсти́ція (лат. justitia, букв. – справедливість) сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство. Словник іншомовних слів Мельничука
9. юстиція — ПРАВОСУ́ДДЯ (судова діяльність перев. держави), ЮСТИ́ЦІЯ, СУД, СУДІВНИ́ЦТВО, СУДОЧИ́НСТВО (розгляд судових справ). Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів (з журналу); Батько Савка служив у Києві... Словник синонімів української мови
10. юстиція — Юсти́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. юстиція — ЮСТИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Суд, судова діяльність держави; правосуддя. Радянська юстиція. 2. Сукупність державних органів, що займаються судочинством. Батько Славка служив у Києві, мав солідну посаду в Міністерстві юстиції (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 95). 3. збірн., розм. Юристи. Словник української мови в 11 томах