єва

є́ва

I -и, ж.

За Біблією, перша жінка, дружина Адама, створена Богом з адамового ребра.

II -и, ж., орн., зах.

Іволга.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Єва — Є́ва іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Єва — як Ада́м і Є́ва в раю́ зі сл. неви́нний. Морально чистий; нехитрий, наївний. Мене часто підвозили селяни, а часом і ночувати лишали в себе. Я їм щедро й гаряче віддячував за те прокламаціями та брошурами. Фразеологічний словник української мови
  3. єва — Є́ва, Є́ви, Є́ві, Є́во! Є́вин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. єва — Єва, -ви ж. пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13. Словник української мови Грінченка