єва
є́ва
I -и, ж.
За Біблією, перша жінка, дружина Адама, створена Богом з адамового ребра.
II -и, ж., орн., зах.
Іволга.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Єва — Є́ва іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Єва — як Ада́м і Є́ва в раю́ зі сл. неви́нний. Морально чистий; нехитрий, наївний. Мене часто підвозили селяни, а часом і ночувати лишали в себе. Я їм щедро й гаряче віддячував за те прокламаціями та брошурами. Фразеологічний словник української мови
- єва — Є́ва, Є́ви, Є́ві, Є́во! Є́вин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- єва — Єва, -ви ж. пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13. Словник української мови Грінченка