єдинчук
єдинчу́к
-а, ч., зах.
Єдинак.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдинчук — Єдинчук, -ка м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк. Словник української мови Грінченка