іди

і́ди

ід, мн.

У староримському календарі – 15-ті числа березня, травня, липня, жовтня й 13-ті числа решти місяців року; це були свята на честь Юпітера.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іди — і́ди множинний іменник іст. Орфографічний словник української мови
  2. іди — і́ди (лат. Idus, Iduum) 15-е число березня, травня, липня, жовтня та 13-е число решти місяців у давньоримському календарі, коли відбувалися свята на честь Юпітера. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. іди — І́ДИ, ід, мн. У староримському календарі — 15-і числа березня, травня, липня, жовтня й 13-і числа решти місяців року; це були дні свята на честь Юпітера. Словник української мови в 11 томах