ізобутан
ізобута́н
-у, ч.
Ізомер бутану, що містить розгалужений чотириатомний карбоновий ланцюжок, сполучений з 10-ма атомами Гідрогену.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізобутан — ізобута́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови