ізобутан

ізобута́н

-у, ч.

Ізомер бутану, що містить розгалужений чотириатомний карбоновий ланцюжок, сполучений з 10-ма атомами Гідрогену.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізобутан — ізобута́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови