ізотопний

ізото́пний

-а, -е, спец.

Прикм. до ізотоп.

|| Здійснюваний за допомогою ізотопів. Ізотопний аналіз мінералів.

Ізотопна хронологія — визначення абсолютного віку гірських порід, мінералів, слідів давніх культур людства і в цілому Землі за накопиченими в них продуктами розпаду радіоактивних нуклідів.

Ізотопний носій — речовина, що містить радіоактивні ізотопи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізотопний — ізото́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ізотопний — ІЗОТО́ПНИЙ, а, е, спец. Прикм. до ізото́п. Абсолютний вік земної кори визначається і за даними досліджень ізотопного складу рудного свинцю (Наука.., 4, 1958, 35); // Здійснюваний за допомогою ізотопів. Ізотопний аналіз мінералів. Словник української мови в 11 томах