ілюзіонізм

ілюзіоні́зм

-у, ч.

1》 філос. Суб'єктивно-ідеалістичний погляд, згідно з яким матеріальний світ є видимість, ілюзія.

2》 Вид циркового мистецтва, сутність якого полягає в тому, що актор за допомогою спеціальної апаратури, приладів та особливої спритності рук, швидкості та точності рухів викликає у глядачів обманливі зорові та слухові враження.

3》 В образотворчому мистецтві: обман зору, що ніби стирає межу між реальним та зображуваним світом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ілюзіонізм — ілюзіоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ілюзіонізм — ілюзіоні́зм (франц. illusionisme, від лат. illusio – обман, насмішка) 1. Реакційне філософське вчення, яке весь зовнішній світ розглядає лише як видимість, обман почуттів (ілюзію); крайня форма суб’єктивного ідеалізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. ілюзіонізм — Ілюзіоні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ілюзіонізм — ІЛЮЗІОНІ́ЗМ, у, ч. 1. філос. Суб’єктивно-ідеалістичний погляд, згідно з яким матеріальний світ є видимість, ілюзія. 2. Вид циркового мистецтва, суть якого в тому, що актор за допомогою спеціальної апаратури, приладів викликає в глядачів обманливі зорові та слухові враження. Словник української мови в 11 томах