іммобілізація

іммобіліза́ція

-ї, ж.

Дія за знач. іммобілізувати.

|| Створення нерухомості частини тіла при переломах кісток, захворюваннях суглобів, великих ранах шляхом накладання пов'язок і шин.

|| Тимчасове створення нерухомості тварини за допомогою хімічних речовин з метою надання ветеринарної допомоги, транспортування, взяття промірів тощо.

Іммобілізація обігових коштів — вилучення обігових коштів з обігу.

Іммобілізація радіоактивних відходів — переведення радіоактивних відходів в іншу форму шляхом ствердіння, вміщення в герметичну оболонку.

Іммобілізація цінних паперів — вилучення з обігу цінних паперів та накопичення їх у депозитарії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іммобілізація — рос. иммобилизация (латин. immobilis — нерухомий) — 1. Перетворення рухомого майна в нерухоме. 2.1. оборотних коштів — порушення фінансової дисципліни, яке полягає у використанні оборотних коштів не за призначенням або у вилученні їх з обороту. Eкономічна енциклопедія
  2. іммобілізація — іммобіліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. іммобілізація — іммобіліза́ція (від лат. immobilis – нерухомий) 1. мед. Створення нерухомості частини тіла при переломах кісток, захворюваннях суглобів, великих ранах накладанням пов’язок і шин. 2. Перетворення рухомого майна на нерухоме. 3. І. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іммобілізація — ІММОБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., мед. Дія за знач. іммобілізува́ти. Словник української мови в 11 томах