імміграція

Значення в інших словниках

1. імміграція — 1. В’їзд до країни індивідів або груп, що залишили свою батьківщину, з наміром влаштуватися на постійне місце проживання. 2. Вид міжнародної міграції, який розглядається відносно до країни, куди в’їжджають мігранти. англ. immigration; нім. Словник із соціальної роботи
2. імміграція — Заселення даної території видами, які раніше тут не мешкали. Словник термінів з агрофітоценології
3. імміграція — рос. иммиграция (латин. immigratio, від immigro — вселяюся) — в'їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання. Eкономічна енциклопедія
4. імміграція — іммігра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
5. імміграція — іммігра́ція (лат. immigratio, від immigro – вселяюся) 1. В’їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання. 2. Один із способів гаструляції, при якому окремі клітини потрапляють всередину зародка і розміщуються під його поверхневим шаром. Словник іншомовних слів Мельничука
6. імміграція — Наплив іноземного населення до певної країни з метою постійного чи тимчасового проживання; таких осіб називають іммігрантами. Універсальний словник-енциклопедія
7. імміграція — ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ (зміна місця проживання); ПЕРЕЇ́ЗД (за допомогою засобів пересування, з майном); ВИ́ЇЗД, ЕМІГРА́ЦІЯ (в чужу країну); В'ЇЗД (УЇЗД), ІММІГРА́ЦІЯ (з іншої країни на постійне проживання); ВИ́ВІД іст. (селян на інші землі). Словник синонімів української мови
8. імміграція — ІММІГРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. В’їзд чужоземців до якої-небудь країни на постійне проживання. Уряд [царської Росії] переселяв у Степ казенних селян, ремісників.. і сприяв імміграції з-за кордону (Іст. УРСР, I, 1953, 390); Імміграція населення. 2. збірн. Словник української мови в 11 томах