імпотент

імпоте́нт

-а, ч.

Чоловік, який страждає на статеве безсилля.

|| Про людину, нездатну до плідної, творчої діяльності. Духовний імпотент.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпотент — імпоте́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. імпотент — Імпоте́нт, -та; -те́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. імпотент — ІМПОТЕ́НТ, а, ч. Чоловік, який хворіє на статеве безсилля. Словник української мови в 11 томах