імпровізований
імпровізо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до імпровізувати.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імпровізований — імпровізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- імпровізований — Імпровізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- імпровізований — ІМПРОВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до імпровізува́ти. Завадка тим часом стояв на імпровізованій з людських спин «трибуні» й далі питав (Вільде, Сестри.., 1958, 475); // У знач. прикм. Марко всотував у себе не лише голі факти, а й тон.. Словник української мови в 11 томах