імін
імі́н
-у, ч.
Сполука двовалентного імін-радикала з органічними радикалами або діазогрупою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
імі́н
-у, ч.
Сполука двовалентного імін-радикала з органічними радикалами або діазогрупою.