інокуляція
інокуля́ція
-ї, ж.
1》 біол. Введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки та інших речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильне середовище.
2》 Уведення комахами збудників хвороб у кров людини або тварин при кровосмоктанні.
3》 перен. Зараження кого-небудь новими ідеями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інокуляція — (мед.) щепа Словник чужослів Павло Штепа
- інокуляція — інокуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інокуляція — інокуля́ція (лат. inoculatio, від inoculo – роблю щеплення) введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки або інших речовин у тканини рослин, тварин, людини (а також у поживне середовище). Словник іншомовних слів Мельничука
- інокуляція — ІНОКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., біол. Введення живих мікроорганізмів, сироватки та інших речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильне середовище. Інокуляція рослин прогрітим соком з карборундом здійснювалась шляхом натирання листя (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 6). Словник української мови в 11 томах