1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інфляція

інфля́ція

-ї, ж.

1》 ек. Надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення.

Вбудована інфляція — інфляція, яка характеризується середнім рівнем за певний період часу.

Відкрита інфляція — інфляція за рахунок зростання цін споживчих товарів та виробничих ресурсів.

Галопуюча інфляція — інфляція, яка розвивається швидкими темпами. **

Експортована інфляція — інфляція, що переноситься з одних країн в інші через механізм міжнародних економічних відносин.

Імпортована інфляція — інфляція, викликана впливом зовнішніх чинників: надмірним притоком в країну іноземної валюти та підвищенням імпортних цін.

Індукована інфляція — інфляція, обумовлена впливом зовнішніх чинників.

Інфляція витрат — інфляція, що проявляється у зростанні цін на ресурси, чинники виробництва, внаслідок чого зростають витрати виробництва.

Інфляція попиту — інфляція, яка проявляється у перевищенні попиту над пропозицією.

Кредитна інфляція — інфляція, зумовлена надлишковою кредитною масою грошей у грошовому обігу.

Повзуча інфляція — інфляція, що розвивається повільними темпами.

Прихована інфляція — інфляція, яка виникає внаслідок товарного дефіциту, який супроводжується прагненням державних органів стримувати ціни на попередньому рівні.

Соціальна інфляція — зростання цін внаслідок зростання витрат у зв'язку з новими громадськими вимогами до якості продукції, охорони довкілля.

2》 перен. Втрата колишнього значення, знецінення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інфляція — [інфл’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  2. інфляція — Грошеневартість Словник чужослів Павло Штепа
  3. інфляція — рос. инфляция знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу; зниженням реальної заробітної плати. Eкономічна енциклопедія
  4. інфляція — інфля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. інфляція — (англ. inflation) порушення процесу загального відтворення, що проявляється у переповненні сфери обігу грошовими знаками понад реальні потреби та в їх знеціненні. І. знижує рівень життя трудящих, загострює економічні та соціальні суперечності, призводить до загального підвищення цін. Економічний словник
  6. інфляція — інфля́ція (лат. inflatio – роздмухування, розбухання, від inflo – вдуваю) переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що викликає знецінювання їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, падіння реальної заробітної плати. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інфляція — Зростання середнього рівня цін у економіці; і. попиту виникає внаслідок перевищення попиту над пропозицією товарів і послуг; і. вартості — виникає внаслідок зростання вартості продукції; і. структурна виникає внаслідок надто повільного пристосування структури пропозиції до структури попиту. Універсальний словник-енциклопедія
  8. інфляція — Інфля́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. інфляція — ІНФЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., ек. Надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення. Несталість капіталістичної економіки та шалена гонка озброєнь призвели до того, що інфляція є постійним явищем капіталізму (Наука.., З, 1961, 10). Словник української мови в 11 томах