1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інформатор

інформа́тор

-а, ч.

1》 Той, хто дає інформацію, повідомляє про що-небудь.

2》 Особа, що повідомляє про регламент і перебіг спортивних змагань.

3》 Технічний пристрій, що здійснює автоматичну видачу закладеної чи одержаної інформації. Електронний світловий інформатор.

4》 У програмуванні – компонент пакета прикладних програм, призначений для видачі повідомлень про хід рішення задачі цим пакетом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інформатор — Давець інформації; (таємний) юда, стукач, конфідент, ДОНОЩИК. Словник синонімів Караванського
  2. інформатор — див. шпигун Словник синонімів Вусика
  3. інформатор — Повідомляч, див. денунціят, сексот Словник чужослів Павло Штепа
  4. інформатор — рос. информатор (від латин. іпюппо — роз'яснюю) — особа, що повідомляє кого-небудь про щось; агент. Eкономічна енциклопедія
  5. інформатор — інформа́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. інформатор — інформа́тор (від лат. informo – роз’яснюю) особа, що повідомляє кого-небудь про щось; агент. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інформатор — Інформа́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. інформатор — ІНФОРМА́ТОР, а, ч. Той, хто дає інформацію, повідомляє про що-небудь. Серед партизанів.. він пізнав свого інформатора Гулю (Петльов., Хотинці, 1949, 172); «Видющими» в Київській Русі називали передових людей свого часу, які займалися астрономією. Словник української мови в 11 томах