1. Великий тлумачний словник сучасної мови

іонізуючий

іонізу́ючий

йонізуючий, -а, -е, фіз.

Дієприкм. акт. теп. ч. до іонізувати.

Іонізуюче випромінювання — потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іонізуючий — [іон'ізуйучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  2. іонізуючий — іонізу́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. іонізуючий — іонізу́ючий той, що спричинює іонізацію; ¤ і-че випромінювання – потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. До І. в. відносять альфа-, бета-, гамма-проміння, рентгенівське проміння. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іонізуючий — ІОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е, фіз. Дієпр. акт. теп. ч. до іонізува́ти. За межами земної атмосфери кількість космічних часток та їх іонізуюча здатність набагато більші (Наука.., 2, 1958, 15). Словник української мови в 11 томах