ірмологій

ірмоло́гій

-ю, ч.

Збірник ірмосів православної служби; як одножанрова співацька книга склався у 10 ст. у Візантії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ірмологій — І Ірмологіон, Ірмолой, Єрмолой Нотна церковно-богослужбова книга, збірка Ірмосів Словник церковно-обрядової термінології
  2. ірмологій — = ірмолог = ірмологіон = ірмолой збірка демосів православного богослужіння на рік. Існували нотний і богослужбовий І., до якого входили, крім ірмосів, стихири і піснеспіви. Перший друкований І. виданий у Львові в 1700 році. Словник-довідник музичних термінів