ірмологій
ірмоло́гій
-ю, ч.
Збірник ірмосів православної служби; як одножанрова співацька книга склався у 10 ст. у Візантії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ірмологій — І Ірмологіон, Ірмолой, Єрмолой Нотна церковно-богослужбова книга, збірка Ірмосів Словник церковно-обрядової термінології
- ірмологій — = ірмолог = ірмологіон = ірмолой збірка демосів православного богослужіння на рік. Існували нотний і богослужбовий І., до якого входили, крім ірмосів, стихири і піснеспіви. Перший друкований І. виданий у Львові в 1700 році. Словник-довідник музичних термінів