іштар

ішта́р

-у, ч.

У акадській міфології – богиня родючості та плотського кохання, війни та розбрату; астральне божество.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Іштар — В ассиро-вавилонській міфології богиня кохання, плодючості й війни, ототожнювана з планетою Венера; гол. осередок культу м. Урук. Універсальний словник-енциклопедія