ґедзунок

ґедзу́нок

-нку, ч., діал.

Уміння, здібність, хист.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґедзунок — Ґедзунок, -нку м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Кіев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у. Словник української мови Грінченка