аларм
Ала́рм:
— тривога [33]
Ала́рми:
— (від аля́рми) — тривоги [11]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аларм — ала́рм іменник чоловічого роду тривога Орфографічний словник української мови
- аларм — АЛА́РМ, АЛЯ́РМ, у, ч., заст. Тривога, розгубленість, збентеженість. Се вчора був легкомисний, сліпий алярм, хоч не зовсім безпідставний (І. Франко); Наполоханий бригадний генерал оголосив алярм (Я. Словник української мови у 20 томах