едафон —
-у, ч. Сукупність усіх живих істот, що живуть у ґрунті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
едафон —
ЕДАФО́Н, у, ч., біол. Сукупність усіх живих істот, що живуть у ґрунті. Едафон – важливий фактор ґрунтотворення, який впливає на властивості ґрунту, включаючи родючість (з наук. літ.); Едафон міститься переважно у верхніх (глибиною до 20–40 см) горизонтах ґрунту (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
едафон —
едафо́н (від грец. έδαφος – грунт, земля) сукупність усіх живих істот, що живуть у грунті.
Словник іншомовних слів Мельничука