едафон

Значення в інших словниках

1. едафон — -у, ч. Сукупність усіх живих істот, що живуть у ґрунті. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. едафон — ЕДАФО́Н, у, ч., біол. Сукупність усіх живих істот, що живуть у ґрунті. Едафон – важливий фактор ґрунтотворення, який впливає на властивості ґрунту, включаючи родючість (з наук. літ.); Едафон міститься переважно у верхніх (глибиною до 20–40 см) горизонтах ґрунту (із журн.). Словник української мови у 20 томах
3. едафон — едафо́н (від грец. έδαφος – грунт, земля) сукупність усіх живих істот, що живуть у грунті. Словник іншомовних слів Мельничука