1. Словник української мови у 20 томах

едафон

ЕДАФО́Н, у, ч., біол.

Сукупність усіх живих істот, що живуть у ґрунті.

Едафон – важливий фактор ґрунтотворення, який впливає на властивості ґрунту, включаючи родючість (з наук. літ.);

Едафон міститься переважно у верхніх (глибиною до 20–40 см) горизонтах ґрунту (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. едафон — Сукупність ґрунтових мікроорганізмів. Словник термінів з агрофітоценології
  2. едафон — -у, ч. Сукупність усіх живих істот, що живуть у ґрунті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. едафон — едафо́н (від грец. έδαφος – грунт, земля) сукупність усіх живих істот, що живуть у грунті. Словник іншомовних слів Мельничука